Kateryna Zubyk

Ця робота — про ніч, у яку приходять не сни, а сирени.

Про ті години, коли світ засинає, коли діти мають бачити казки, а не спалахи вибухів.
Коли темрява мала б бути відпочинком, але стає випробуванням.

Терор сусідів часто приходить саме вночі.
Підло. Коли люди беззахисні.

Але ця картина — не про страх.

Вона про українців, які встають після кожної такої ночі.
Які обіймають дітей сильніше.
Які відбудовують зруйноване.
Які працюють, творять, народжують світло навіть тоді, коли навколо темрява.

Ми — нескорені.
Бо нас не зламала жодна ніч.
Бо наше світло — не зовнішнє. Воно в генах та в серці.

«Ніч нескорених» — це про народ, який переживає терор, але не втрачає гідності.
🇺🇦